Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки готується до нового засідання, де будуть окремо проаналізовані способи імпорту та продажу транспортних засобів. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, це буде продовження теми, яку комісія вже піднімала на своєму першому засіданні у березні.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, що займається питаннями економічної безпеки, планує дослідити методи, які можуть застосовуватися під час ввезення та реалізації автомобілів на території України.
Про це повідомив народний обранець Ярослав Железняк. За його словами, заплановане засідання стане продовженням обговорення проблем автомобільного ринку, яке відбулося ще у березні.
Ключове зауваження, яке висловлює народний депутат, стосується не лише самого ринку, а й реакції державних інституцій. Саме тому на засіданні ТСК, за його словами, мають бути поставлені питання представникам державних органів, відповідальних за контроль імпорту, оподаткування та протидію тіньовим схемам.
Схема 1. Імпорт авто через фізосіб і сумнівні EUR.1
Один із проблемних аспектів – імпорт автомобілів через приватних осіб, посередників та сертифікати EUR.1.
Суть цієї схеми, як пояснює Железняк, полягає в тому, що фактично транспортний засіб імпортується та супроводжується бізнесом, але документально його реєструють на приватну особу. У таких транзакціях можуть використовуватися сертифікати EUR.1, які надають право на пільгове митне оформлення за умови підтвердження європейського походження товару.
Проблема виникає тоді, коли походження автомобіля викликає сумніви, а сертифікат використовується виключно як інструмент для зменшення митних зборів. У результаті бюджет може недоотримувати кошти, а сумлінні імпортери опиняються в нерівних умовах конкуренції.
Схема 2. Маніпуляції з першим продажем і заниженням вартості
Другий напрямок – маніпуляції з першим продажем автомобіля та заниженням його оціночної вартості.
Йдеться про ситуації, коли транспортний засіб перепродається через приватних осіб, за довіреністю або через комісійні майданчики за штучно заниженими цінами. Формально така операція може виглядати як звичайний продаж між приватними особами або як “перший продаж”, але по суті вона може бути частиною комерційної діяльності.
Мета таких дій – зменшити базу оподаткування або відобразити меншу вартість угоди, ніж реальна ринкова ціна автомобіля. Для держави це означає потенційні втрати податкових надходжень, а для покупця – ризики, пов’язані з документами, походженням авто та подальшим оформленням.
Схема 3. Продаж автомобілів через ФОП на єдиному податку
Окремо ТСК має розглянути продаж автомобілів через приватних підприємців (ФОП) на спрощеній системі оподаткування.
За словами Железняка, деякі ФОПи можуть фактично продавати автомобілі на мільярди гривень, залишаючись на єдиному податку. Проблема полягає в тому, що обсяги такої діяльності можуть значно перевищувати встановлені ліміти для спрощеної системи.
У такому випадку ФОП використовується не як малий бізнес у традиційному розумінні, а як механізм для мінімізації податкового тягаря. Це створює нерівні умови для офіційних дилерів, імпортерів та компаній, які працюють з повним податковим навантаженням.
Схема 4. Дроблення автобізнесу на ФОПів і пов’язані компанії
Ще одна схема стосується поділу великого бізнесу на численні ФОПи та пов’язані юридичні особи.
За словами народного депутата, великі автомобільні підприємства можуть працювати під одним брендом, мати офіси, персонал, рекламні кампанії та значні обсяги продажів, але формально бути розділеними на десятки окремих ФОПів або компаній. У звітності такі структури можуть демонструвати мінімальні доходи, одного співробітника або навіть відсутність активної діяльності.
Фактично це дозволяє бізнесу виглядати меншим, ніж він є насправді, і зменшувати податкове навантаження. Для ринку це означає спотворення конкуренції: одні гравці працюють за загальними правилами, а інші – через формальне роздроблення діяльності.
Схема 5. Продаж податкового кредиту з ПДВ
П’ятий напрямок – можливе використання податкового кредиту з ПДВ.
За словами Железняка, схема може функціонувати так: автомобілі продаються за готівку приватним особам, а сформований податковий кредит з ПДВ використовується або перепродається іншим компаніям. Це дозволяє таким компаніям зменшувати власні податкові зобов’язання.
Така схема вже виходить за межі суто автомобільного ринку, оскільки може обслуговувати інші сектори економіки. Саме тому це питання цікавить ТСК не лише як проблема імпорту авто, а як потенційний елемент ширших податкових зловживань.
Чому це важливо для покупців
На перший погляд, такі схеми стосуються лише бізнесу, митниці та податкової служби. Але на практиці вони впливають і на звичайних покупців.
- По-перше, покупець може отримати автомобіль із непрозорою історією ввезення або оформлення. По-друге, у разі виникнення проблем із документами, митним оформленням чи походженням авто, ризики можуть з’явитися вже після придбання. По-третє, тіньові схеми спотворюють ціноутворення на ринку: офіційні та сумлінні продавці змушені конкурувати з тими, хто мінімізує податки або працює через посередників.
У підсумку покупець часто бачить лише нижчу ціну, але не завжди усвідомлює, які ризики можуть стояти за такою пропозицією.
Головне питання – реакція держави
Железняк підкреслює, що ключова проблема полягає не стільки в наявності схем, скільки в недостатній реакції держави. Саме тому на засіданні ТСК мають бути поставлені питання державним органам: хто мав виявляти ці операції, чому вони тривали і які рішення необхідні для припинення таких механізмів.
Для автомобільного ринку це може мати практичні наслідки. Після обговорення на ТСК можуть з’явитися законодавчі ініціативи, зміни до правил митного оформлення, посилення контролю за використанням EUR.1, перевірки ФОПів, комісійних майданчиків та компаній, які системно займаються продажем авто.
Що може змінитися для авторинку
- Якщо ТСК вийде за межі публічного обговорення і запропонує конкретні рішення, ринок імпорту та продажу автомобілів може отримати нові правила гри.
- Ймовірні напрямки змін – посилений контроль за сертифікатами походження EUR.1, перевірка реальних обсягів продажів ФОПів, виявлення пов’язаних структур, контроль за першим продажем автомобіля та аналіз операцій із податковим кредитом ПДВ.
- Для легального бізнесу це може означати більш справедливі умови конкуренції. Для покупців – більшу прозорість походження автомобіля. Для держави – додаткові надходження до бюджету.
- Водночас важливо, щоб боротьба зі схемами не перетворилася на надмірний тиск на сумлінний малий бізнес та звичайних імпортерів. Інакше ринок може отримати не детінізацію, а нові перешкоди для легальної діяльності.