Згідно з відомостями Європейської асоціації виробників автомобілів (ACEA), на кінець 2024 року в Євросоюзі налічувалось 699 238 автобусів з повною вагою понад 3,5 т, що демонструє приріст на 1,8% у порівнянні з минулим роком. Звіт ACEA, виданий у січні 2026 року, включає лише дані, наявні до кінця 2024 року. Статистичні відомості за 2025 рік поки що неповні для ряду держав.
Лише 3,5% парку можна вважати електроавтобусами, але в окремих країнах-членах впровадження електротяги набагато більш вражаюче: у Данії, Люксембурзі, Нідерландах та Швеції відсоток автобусів, які працюють виключно на акумуляторних елементах, вже перевищує 10%.
Близько половини всього автобусного парку ЄС сконцентрована тільки у чотирьох країнах
Італія очолює список зі 101 303 автобусами, за нею йдуть Франція з 94 542 од., далі Німеччина з 85 559 од. та, нарешті, Польща з 80 654 од. Лише ці чотири ринки чітко показують, що рішення в області транспортної стратегії найбільших держав суттєво впливають на всю європейську автобусну галузь.
Якщо включити в аналіз Велику Британію та країни EFTA (Європейської зони вільної торгівлі), то сукупний автобусний парк у даному європейському регіоні зросте до 852 180 автобусів. Проте, важливо зауважити, що статистика не є завершеною; певна кількість європейських країн, таких як Сербія чи інші балканські країни, що не є членами ЄС, не включені до бази даних ACEA, тому дійсний європейський автобусний парк ще більший.
Середній вік автобусів у ЄС, за даними АСЕА, становить 12,2 роки
Найновіший автобусний парк розташований у Люксембурзі, де середній вік автобусів становить лише 6,3 роки. Австрія (6,5 років), Швеція (7,2 років), Франція (7,9 років) та Німеччина (8,3 років) також мають нові автобусні парки. На протилежному кінці рейтингу знаходяться Румунія (17,8 років), Греція (17,2 років) та Польща (16,1 років), де значна частина автобусного парку вже вийшла за межі оптимального економічного терміну експлуатації.
Серед держав, що не є членами Європейського союзу, але входять до європейського регіону, середній вік автобусів у Швейцарії складає 9,0 років, у Норвегії – 9,5 років, а в Сполученому Королівстві статистика демонструє значно менш сприятливе середнє значення – 15,9 років.
Переважна більшість автобусів у ЄС використовують дизельне пальне, однак…
…частка альтернативних силових установок показує повільне, але чітке зростання з року в рік. Якщо у 2019 році 94,5% автобусного парку ЄС працювали на дизельному пальному та тільки 0,6% – на електроенергії, то до 2024 року частка дизельних автобусів скоротилася до 88,7%, а частка електроавтобусів зросла до 3,1%.
Виходячи з розподілу інших силових установок, на гібриди plug-in припадає 0,4% автопарку, на дизель-електричні гібриди – 2,6%, а на автобуси, що функціонують на природному газі (СNG/LPG), – 4,5%.
Найвища частка повністю електричних автобусів належить Люксембургу, де 23,3% автопарку працює на акумуляторних елементах. Високі показники також відмічаються у Нідерландах (21,4%), Данії (15,7%) та Швеції (10,2%). Серед країн, що не входять до ЄС, Норвегія також займає найвищу позицію за часткою електроавтобусів – 11,7%.
Автобуси з бензиновими моторами здобули найбільше розповсюдження в Естонії (13%), а також відіграють значну роль у громадському транспорті у Франції (9%) та Італії (7,1%).