Голова Кільського інституту всесвітньої економіки Моріц Шуларік оприлюднив резонансне застереження щодо перспектив німецької автомобільної промисловості. В ефірі передачі Caren Miosga економіст заявив, що до 2030 року такі титани, як BMW, Mercedes-Benz і Volkswagen, можуть зникнути в їх поточній формі. Мова йде не про буквальне зникнення марок, а про глибоку зміну їх бізнес-моделі під впливом технологічних і геополітичних пертурбацій.
Згідно зі словами Шуларіка, автоіндустрія переживає найбільш значну трансформацію за понад сторіччя. Сполучення електрифікації, диджиталізації та суворої світової конкуренції змінює саму сутність автомобіля. Нині це не лише механічний виріб, а комплексний цифровий сервіс із програмним забезпеченням, штучним інтелектом і опціями автономного керування. Саме в галузі софту, на його погляд, традиційні німецькі виробники ризикують відставати від більш маневрених конкурентів, в основному китайських підприємств.
Економіст підкреслює, що електрифікація – це лише початок. Перехід на електрокари потребує абсолютної перебудови мереж постачання, виробничих процесів і взаємодії з покупцями. Ключовим аспектом стає здатність розробляти власне програмне забезпечення та інтегрувати рішення на базі штучного інтелекту. У новій реальності боротьба йде не тільки за якість автомобіля, але й за якість цифрової екосистеми.
Шуларік також зауважив, що тиск має не тільки технологічний, а й політичний характер. Комерційні протиріччя, енергетичні витрати та нормативні вимоги підсилюють навантаження на європейських виробників. В результаті певна частина фірм може змінити структуру власності, піти на глибокі об’єднання або втратити самостійність.
В якості прикладу можливої зміни економіст навів Volvo Cars, яка після придбання китайською групою Geely зберегла особливість, але отримала доступ до нових технологій і капіталу. На його думку, схожий сценарій не можна виключати і для німецьких марок, якщо вони будуть прагнути зберігати конкурентоспроможність.
Реакція в Німеччині була гострою. Президент Німецької асоціації автомобілебудівної промисловості (VDA) Хільдегард Мюллер назвала такі прогнози безглуздими, акцентуючи увагу на запасі міцності національних концернів. Разом з тим вона визнала існування серйозних проблем, зокрема великих енергетичних витрат і складної нормативної політики. Представники політичного спектру також відхилили думку втрати стратегічної автономії провідних марок, але погодилися з потребою прискорення технологічних реформ.
Шуларік, у свою чергу, не відкидає позитивного результату. Він звернув увагу на намагання німецьких виробників прискорити цифрову трансформацію та вивести на ринок нові електричні моделі з розвиненою програмною складовою. Однак, на його переконання, часу для пристосування залишається небагато. До кінця десятиліття стане зрозуміло, чи зможуть традиційні лідери автомобільної індустрії не просто вижити, а й переосмислити себе в цифрову епоху.