Фенікс, штат Аризона, успішно знизив температуру дорожнього покриття завдяки застосуванню світловідбивних матеріалів. Проте, це призвело до несподіваного побічного ефекту: повітря над дорогами стало ще гарячішим.
Фенікс, одне з найспекотніших міст США, шукає шляхи боротьби з екстремальними температурами. За даними The Economic Times, місто експериментує з новими методами охолодження асфальту. Одним із таких методів є використання світловідбивних покриттів, які, здається, охолоджують саме дорожнє полотно. Однак, ця технологія призвела до того, що повітря безпосередньо над покриттям нагрівається ще більше.
Фенікс є найшвидше зростаючим містом США, і його розростання охоплює величезну територію. Значна кількість асфальтованих поверхонь, таких як вулиці, парковки та автомагістралі, створюють так званий “острів тепла”. Ці поверхні поглинають і утримують тепло протягом дня, а вночі випромінюють його, що призводить до проблем зі здоров’ям та інфраструктурою. Навіть Департамент транспорту Аризони влітку працює переважно вночі, щоб уникнути сильної спеки, повідомляє NPR.
З цією метою у 2020 році місто Фенікс спільно з Університетом штату Аризона започаткувало програму “Cool Pavement Program”. В рамках програми тестуються світловідбивні покриття, наприклад CoolSeal, для вивчення їхнього впливу на температуру дорожнього покриття та прилеглих територій. Результати виявилися переважно позитивними: температура поверхні дорожнього покриття на 12-10,5°F (приблизно 6,7-5,8°C) нижча, ніж у необробленого асфальту, відповідно опівдні та вдень. Температура під поверхнею в середньому на 4,8°F (близько 2,7°C) нижча, що сприяє збільшенню терміну служби покриття, запобігаючи його швидкому руйнуванню від спеки.
Добре для дороги, але не для людей
Хоча світловідбивні покриття знижують температуру асфальту, вони не розсіюють тепло. Натомість, замість того, щоб поглинатися землею, тепло відбивається від поверхні та нагріває повітря над нею, підвищуючи його температуру приблизно на 5,5°F (близько 3°C). Це означає, що те, що добре для інфраструктури та загального зменшення ефекту “острова тепла”, насправді шкодить пішоходам, роблячи перебування на вулиці ще більш дискомфортним, ніж на необробленому покритті. Це схоже на те, як тіло обгорає на сонці на засніженій горі або на човні по воді – сонячні промені відбиваються від поверхні, посилюючи вплив ультрафіолету.
Цю незручність можна уникнути за допомогою сонцезахисного крему або просто уникаючи води. Але в умовах пустельного міста влітку, від спеки не втекти. Зрештою, доводиться виходити з кондиціонованого житла, роботи чи автомобіля. Вищі температури повітря біля поверхні протягом дня залишають людям менше часу для переміщення між прохолодними місцями.
Позитивним моментом є те, що після заходу сонця температура на висоті шести футів (приблизно 1,8 метра) над обробленими поверхнями була на 0,5°F (близько 0,3°C) нижчою, ніж над необробленими. Після настання темряви асфальт випромінює тепло, накопичене за день, підтримуючи високу температуру до пізньої ночі. Нижча температура вказує на те, що оброблене покриття поглинає менше тепла, зменшуючи загальний ефект “острова тепла”. Технологія працює, але ціною значного підвищення температури повітря біля поверхні вдень. Чи варта ця компромісна угода? Зважаючи на те, що сучасні міста орієнтовані на автомобілі, а не на людей, відповідь, ймовірно, буде “так”.
Source: www.jalopnik.com