Якщо ви коли-небудь дивилися на карту Південної Флориди, то, ймовірно, думали: “Гей, Ключі (The Keys) виглядають справді далеко. Чи справді туди можна просто доїхати машиною?”. Відповідь – так, завдяки бажанням Генрі Флаглера, забудовника та співзасновника Standard Oil, який був ентузіастом залізниць і подарував нам Overseas Highway.
Overseas Highway спочатку зовсім не була автомагістраллю. Вперше її задумали та проклали як залізницю довжиною понад 113 миль над водою. Але у 1938 році, через три роки після того, як шторм зруйнував багато колій, уряд США втрутився, щоб відбудувати мости вже для автомобільного руху. Так “Over-Sea Railroad” стала “Overseas Highway”, і відвідувачі Ключів нарешті змогли доїхати автомобілем до Кі-Весту, замість того, щоб милуватися краєвидами з вікон поїзда.
Інженерне диво, але заради чого?
Я сам їздив Overseas Highway до Плантейшн-Кі, другого з Ключів, і можу сказати: це справді автомагістраль. Мости проходять над справді красивою водою, на островах пишна рослинність, але дорога – це просто дорога, переважно з однією смугою в кожному напрямку. Між островами немає місця, щоб зупинитися і насолодитися краєвидами, а зупинившись на острові, ви побачите лише комбіновані KFC-Taco Bell.
Overseas Highway – це інженерне диво, хоча на ній немає найдовшої ділянки дороги в США без з’їздів, яка, звісно, також розташована у Флориді. Але вона не дає водіям можливості зупинитися і “понюхати троянди”. Це цілком зрозуміло для залізниці, де майже всі на борту – пасажири, але перетворення на автомобільну дорогу у 1938 році закріпило ці чудові мости як просто об’єкти, що минаються – шлях до пункту призначення, а не сам пункт призначення.
Ймовірно, саме цього хотів би Генрі Флаглер, власник курортів на дальньому кінці шосе. Але це шкода для тих із нас, хто любить милуватися довгими, чудовими відрізками води, крізь які проходить Overseas Highway.
Source: www.jalopnik.com