Чим небезпечна заміна моторної оливи на WD-40?
Існує чимало способів екстремально випробувати автомобіль, але мало що може зрівнятися з тестуванням на старій, дешевій машині, яку зовсім не шкода. Саме так вчинила команда YouTube-каналу Life OD, провівши експеримент: чи переживе двигун, якщо замість моторної оливи залити звичайний WD-40. Цей засіб, до речі, спочатку призначався для захисту ракет від іржі, і вже точно не створений для роботи у двигуні. Ви, напевно, здогадуєтеся, чим усе закінчилося.
Варто зазначити, що доки двигун Ford Probe (пізнішої моделі, а не тієї, що нагадує авто з 80-х) не видав свого останнього подиху, автомобіль їхав напрочуд добре, враховуючи обставини. Зрештою, перед заливанням WD-40 в дволітровому об’ємі двигуна, ймовірно, залишилося трохи заводської оливи. Методи Life OD спричинили справді катастрофічні пошкодження, зокрема розпечений вихлоп і величезне полум’я. Подивимося на їхній «науковий» підхід.
Довга і жорстока смерть
Ford Probe, який використовувався в експерименті, на щастя, був не V6, а оснащений атмосферним 2,0-літровим рядним чотирициліндровим двигуном, який встановлювався на багато автомобілів епохи Fozda. Цей «кволий» агрегат видавав 118 кінських сил і 127 фунт-футів крутного моменту. З вагою 2690 фунтів (близько 1220 кг), його розгін до 60 миль/год (97 км/год) займав… ну, кому це цікаво. Хоча, у версії Life OD двигун звучав досить бадьоро завдяки явно встановленій випускній системі.
У ході експерименту маленький 2,0-літровий двигун — старенький, але ще непоганий — тримався дивовижно добре. Він витримав потужний «дрифт», багаторазові оберти до відсічки під час руху, і лише після цього почав видавати дивні звуки. Цікаво, чи протримався б двигун довше, якби його використовували обережніше — це тема для роздумів на випадок зомбі-апокаліпсису.
Однак, головне випробування було наступним: у нерухомому стані запустити двигун і відразу натиснути на газ, під’єднавши трубку, щоб побачити, як довго він пропрацює. Двигун досягав відсічки обертів протягом приблизно трьох з половиною хвилин, перш ніж остаточно «померти». На диво, він пропрацював значну частину цього часу, охоплений полум’ям. Браво, Ford і Mazda! У нерухомому стані лише обмежені можливості помпи та радіатора могли контролювати температуру, а зростання тертя через значне зменшення змащення, безсумнівно, не допомогло. Можна лише припустити, що під капотом відбувалася ланцюгова реакція жорстокого руйнування, а величезне полум’я було результатом поєднання WD-40 і бензину. Це був справді видовищний кінець.
Source: www.jalopnik.com