16 квітня 2026 року в Києві відбулася предметна зустріч представників підприємництва та уряду щодо податків, екології та безпеки на дорогах.
Під час круглого столу «Детінізація та врегулювання автомобільного ринку України», організованого Європейською бізнес-асоціацією, обговорювали статистичні дані з продажу, питання «сірого» імпорту, можливості спрощення регулювання для офіційних дилерів і перспективи розвитку ринку авто з пробігом та електрокарів.
Дискусія охопила ширше коло питань, ніж просто оподаткування
Формально, темою круглого столу було виведення з тіні авторинку. Але в дійсності з’ясувалося, що проблема значно масштабніша. Мова йде не тільки про те, хто і скільки не сплачує в казну. Питання також стосується якості діючих правил.
Учасники обговорення торкнулися давньої проблеми: офіційний ринок діє за одними правилами, а значна частина продажів автомобілів через авторинки, онлайн-платформи, нелегальні «автосалони», соцмережі та месенджери – за зовсім іншими.
В автобізнесі прагнуть спілкуватися мовою ЄС
Власник VIDI Group Віталій Джуринський під час дебатів безпосередньо поєднав дану тему з євроінтеграційними процесами. Логіка тут очевидна: якщо Україна дійсно рухається в напрямку ЄС, то і правила на авторинку повинні наближатися до європейських.
За його словами, європейський ринок нових машин – це 10-11 мільйонів угод на рік і значні податкові надходження, які формують вагому частину ВВП. На цьому фоні вітчизняний ринок виглядає не лише меншим, але й значно менш прозорим. Особливо у сегменті старих авто, де офіційні дилери змушені оперувати в набагато суворіших умовах, ніж неофіційні торговці.
З цієї причини однією з ідей, що обговорювалася на заході, було запровадження мінімального строку володіння транспортним засобом не менше трьох років. Прихильники даного заходу вважають, що це могло б завдати удару по схемам перепродажу, що маскуються під приватні угоди, але насправді є комерційною діяльністю.
Тіньовий ринок давно трансформувався
Колись ключовим символом сірої зони на авторинку були «євробляхи». Згодом акцент перемістився на автомобілі зі Сполучених Штатів. Зараз все це ще більше розчинилося в онлайн-просторі. Саме на це звертали увагу представники ринку.
Сьогодні нелегальний продаж вже давно не обмежується майданчиком біля дороги. Він перейшов в інтернет. Частина угод відбувається через маркетплейси, частина – через акаунти в соцмережах, частина – через напівофіційні онлайн-автосалони. Через це ринок став ніби сучаснішим ззовні, але не обов’язково більш чистим всередині.
Безпека на дорогах опинилася в центрі уваги
Генеральний директор Honda Україна Сергій Дашко наголосив на ще одній важливій темі – аварійності. Згідно з даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні трапилося 25 934 ДТП з травмованими, в яких загинуло 3249 людей, а ще 31 898 осіб отримали поранення. Це підтверджує, що безпека руху не може бути другорядною темою в дискусії про ринок автомобілів.
Тут важливо, що розмова вийшла за рамки звичного «винен водій». На заході говорили і про конструкцію транспортних засобів, і про стан доріг, і про технічний стан авто, і про роль поліції, держави та самих учасників дорожнього руху. Тобто мова йшла вже не про окремий фактор, а про всю систему.
Гетманцев пропонує відстежувати автомобілі через VIN-код
Голова парламентського комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев під час дебатів акцентував на тому, що автобізнес – це саме та галузь, де податковий слід відстежити простіше, ніж у багатьох інших секторах.
Його аргумент був досить категоричним: кожну одиницю продукції тут можливо відстежити через VIN-код, а отже держава володіє всіма інструментами, щоб бачити ланцюжок продажу. Проблема, за його логікою, не стільки у відсутності механізмів, скільки у відсутності політичної волі та належної роботи правоохоронних органів.
Сертифікацію планують замінити на техогляд
Окремий блок обговорення стосувався технічного регулювання. Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач нагадав, що технічний регламент вже було оновлено, а нові положення мають вступити в дію з липня 2026 року. Він також запевнив, що на публічному обговоренні знаходиться підхід, за яким діючу систему сертифікації для вживаних автомобілів можуть поступово замінити на модель, більш наближену до обов’язкового технічного контролю, як у країнах ЄС.
У цьому є важлива євроінтеграційна складова. В Європі для старих автомобілів відсутній той формат сертифікації, який поширений в Україні. Замість цього, акцент зроблено на технічному огляді та перевірці стану автомобіля. І саме в цьому напрямку, судячи з усього, рухатиметься українська система.
За словами Деркача, до кінця 2027 року Україна має запровадити техогляд і для легкових машин. Також паралельно розробляється стратегія з безпеки дорожнього руху, де серед питань – зниження швидкості та перегляд поточного «люфту» у 20 км/год.
У сервісних центрах заявляють, що техогляд перевірити легше, ніж сертифікат
Павло Сорока, який займає посаду заступника керівника Головного сервісного центру МВС – начальника регіонального сервісного центру в місті Києві, під час дискусії звернув увагу на практичну сторону питання. За його словами, результати ОТК (обов’язкового технічного контролю) контролювати та перевіряти набагато простіше, ніж сертифікати відповідності.
Це важливий сигнал. Тому що, якщо система має працювати не тільки на папері, а й у реєстраційній практиці, її має бути легко перевірити. Саме тому реєстри, електронна верифікація та доступ до даних стають не менш значущими, ніж самі норми закону.
Також на заході прозвучало, що вже зараз сервісні центри реагують на сумнівно низьку оціночну вартість автомобіля: рекомендують звертатися до криміналістичних центрів, інформують Фонд держмайна, який у разі виявлення порушень позбавляє оцінювачів ліцензій.
Фонд держмайна визнав: застаріла модель оцінки вичерпала себе
Представник Фонду держмайна говорила про масштабне очищення ринку оцінювачів. За її словами, ліцензій позбавили тисячі спеціалістів, підходи до навчання змінюють, а саму систему планують перебудувати.
Ключова теза тут звучала дуже логічно: якщо продукт має ринкову вартість, яку можна відстежити, навіщо щоразу вдавати, ніби без окремої «оцінки» неможливо встановити його ціну? По суті, ринок сам підштовхує до того, щоб усувати зайві процедури, які перетворилися на інструмент для зловживань.
Екологічні питання також стають актуальними для авторинку
Народний депутат Олег Бондаренко, який працює в парламентському комітеті з екологічної політики, нагадав, що детінізація ринку – це не лише про фінансові надходження. Це також про екологічні норми, які Україна буде зобов’язана виконувати в рамках зближення з ЄС.
Мова йшла, зокрема, про обмеження імпорту транспортних засобів, які не відповідають стандартам Євро-5, а також про майбутні законодавчі зміни щодо розширеної відповідальності виробника за шини, акумулятори та транспортні засоби. Тобто авторинок все більше підпадає під логіку не лише фіскального, але й екологічного регулювання.
Висновок
Круглий стіл ЄБА продемонстрував важливу річ: український авторинок вже неможливо обговорювати лише в контексті «продажі впали» чи «автомобілі стали дорожчими». Проблема набагато глибша. Питання полягає в тому, чи зможе ринок перейти від напівтіньової моделі до нормальної європейської системи, де є прозорі податки, зрозумілий контроль технічного стану, справедливе ціноутворення та рівні умови для всіх.
І найголовніше – бізнес, здається, вже готовий до такої дискусії. Тепер питання в тому, чи готовий уряд оперативно перевести її з рівня круглого столу в площину реальних рішень.