Компанія Milence оприлюднила доповідь про стан справ з електричними фурами в певних європейських державах: в Іспанії, Португалії, Польщі та Італії електро вантажівки вважаються найменш привабливими і реалізуються найгірше.
Енергетична скрута виявила незахищеність Європи через залежність від імпортованого пального. Вагання цін на нафту і газ вже додають до кошторису перевезень 9-11 євроцентів на кілометр, що спонукає ринок вишукувати альтернативні варіанти.
Одним з розв’язань стає електрифікація вантажного автотранспорту. Вона не тільки зменшує витрати, але і збільшує енергетичну охорону і стійкість логістичних ланцюгів. Про це говорять експерти на своєму вебсайті.

Хто на передовій
Лідерами переходу постають Нідерланди, Швейцарія, Данія та Норвегія. У цих державах електрофури вже виходять за межі експериментальних проєктів і оперативно збільшують долю ринку.
Хто займає провідні позиції у цьому секторі машин:
- Швейцарія – 17,6%;
- Данія – 15,1%;
- Норвегія – 14,7%;
- Нідерланди – 14,3%;
- Австрія – 12,2%.
Нідерланди отримали найвищі оцінки завдяки комплексному заходу: дотаціям, розвитку зарядної інфраструктури та податковим знижкам.
У представленій вище інфографіці позиції держав чітко видно по усіх п’яти напрямках досліджень. Усі за вказаними темами мають кольорове маркування: зелений колір – позитивний, жовтий – помірний, а червоний – негативний. У дослідження внесено і Велику Британію, незважаючи на те, що вона не є членом ЄС.

Хто пасе задніх
Аутсайдерами залишаються Польща та держави Південної Європи – Італія, Іспанія та Португалія.
У Польщі рівень електрифікації вантажівок становить лише 0,2%. Серед підстав:
- неефективні програми дотацій;
- відсутність пільг на дорожні мита;
- слабкий розвиток інфраструктури.
У південних державах ситуація схожа: реалізації мінімальні, а зарядні станції тільки розпочинають зводитися.

Що обумовлює успіх
Фахівці відмічають, що найкращі результати демонструють держави, які поєднують декілька факторів:
- доступну електроенергію;
- дотації на придбання техніки;
- розвинену мережу зарядних станцій;
- пільгову тарифну політику.
Наприклад, компанія Milence вже має 33 зарядні хаби у восьми державах, і саме там спостерігається швидше запровадження електро транспорту.
«Технологія готова, формується бізнес-кейс, а інфраструктура розбудовується. Наразі потрібні темпи та послідовність політики для розширення цього переходу у всіх державах-членах, вкрай важливо поширити те, що функціонує на ринках-лідерах», – говорить гендиректор Milence Аня ван Нірсен.

Економіка переходу
Загальна кошторис володіння електро вантажівками поступово спадає. У деяких державах це вже прибутковіше за дизель:
- у Нідерландах – завдяки дешевшій експлуатації;
- у Німеччині – через звільнення від мит;
- у Швеції – через низьку вартість електроенергії.
Додатково заохочуватиме перехід і європейська система ETS II, котра зробить викопне пальне ще більш коштовним.
У підсумку бачимо, що Європа вже просувається до електрифікації вантажного автотранспорту, але темпи цього переходу істотно різняться: від швидкого прориву на півночі до помітного відставання на сході та півдні.

